Графік роботи:

ПН: 9:00 -18:00

ВТ-ПТ: 9:00 -17:00

                                                     

   28 вересня щорічно відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Цей день покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки складно попередити  захворювання серед людей, не проводячи належні профілактичні заходи  серед тварин.

Всесвітній день боротьби зі сказом є ініціативою благодійної організації «Альянс по боротьбі зі сказом» (ARC) та «Центрів боротьби з хворобами і профілактики хвороб» (CDC), Атланта за підтримки ВООЗ. Цей день має щорічний характер і проводиться 28 вересня. 

Дата цього всесвітнього дня була обрана невипадково: 28 вересня 1895 року помер французький мікробіолог Луї Пастер, який спільно з колегами створив вакцину проти сказу. Перше успішне щеплення проти сказу було зроблено 6 липня 1885 року 9-ти річному хлопчикові Йозефу Майстеру, якого вкусив скажений пес. Хлопчик вижив, ставши першою людиною, врятованою від сказу. У подяку за свій порятунок Й.Майстер все життя доглядав за могилою вченого і працював сторожем в Інституті Пастера.

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день сказ реєструється у 113 країнах світу, ця хвороба характеризується гострим перебігом, ознаками поліенцефаломієліту, за відсутності вчасного лікування абсолютною смертністю, через це щорічно гине понад 55 тисяч людей і більше 1 млн. тварин. Прямі збитки від сказу складають біля 4 млрд. євро в рік.

      Щорічно в світі 15 мільйонів людей  одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом.

Епідемічна ситуація зі сказу в Україні залишається нестійкою. Щорічно реєструються поодинокі випадки захворювання людей на сказ. За останнє десятиріччя найбільша кількість захворювань зареєстрована у 2011 році – 6 випадків (по одному у Київській, Чернігівській, Тернопільській, Сумській, Донецькій областях та м.Києві). У 2017 році зареєстровані 2 випадки захворювань серед людей – по 1 випадку у Дніпропетровській та Одеській областях.

У Львівській області останній випадок захворювання людини на сказ був зареєстрований у 2009 році у мешканця м.Борислава. 

І надалі в області  реєструються випадки сказу серед диких та домашніх чи безпритульних тварин. За 8 місяців цього року зареєстровані 18 випадків сказу серед тварин: лисиці - 6 випадків (Жовківський, Миколаївський – 2 вип., Стрийський, Дрогобицький – по 1), собаки - 4 вип. (Жовківський - 2, Золочівський та Буський р-ни – по 1 ), коти – 7 випадків (Старосамбірський – 2, Пустомитівський, Дрогобицький, Городоцький, Золочівський, Самбірський р-ни), корова – 1 випадок (Сокальський р-н). За аналогічний період минулого року реєструвалися 16 випадків сказу серед тварин. 

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Основним резервуаром збудника сказу у дикій природі, як і раніше залишається червона лисиця (40% від усіх захворілих тварин). Продовжує залишатися значною кількість випадків сказу серед собак і котів, які найбільш наближені до людей та являють для них головну небезпеку щодо інфікування збудником сказу. Особливе занепокоєння викликає висока чисельність у населених пунктах безпритульних собак та котів. Напружена епізоотична ситуація зі сказу створює постійну загрозу його виникнення у людей. 

Інкубаційний період сказу триває зазвичай 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до більш одного року. Початковими симптомами сказу є висока температура і в багатьох випадках біль або незвичайні, незрозумілі відчуття: поколювання або печіння (парестезія) у місці рани. У міру поширення вірусу по центральній нервовій системі розвивається прогресивне, смертельне запалення головного і спинного мозку. У хворих з`являється безсоння, страх, наростають явища збудження, виражена водобоязнь. Збудження змінюється паралічами, розладом функцій серця та дихання і хворий помирає. 

Щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:

1. Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;

2. Якщо покусала або ослинила підозріла (невідома) тварина чи дика тварина, потрібно промити місце укусу струменем теплої води з милом, а потім краї рани обробити 70% розчином спирту або 5% спиртовим розчином йоду, накласти асептичну пов`язку та якомога щвидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного лікування  за затвердженою схемою.

3. Якщо Вас вкусила відома домашня тварина, для встановлення за нею ветеринарного спостереження, необхідно з`ясувати прізвище та адресу власника тварини.

4.  Потрібно своєчасно робити щеплення домашнім тваринам.

Під час проведення антирабічного лікування дуже важливо дотримуватись встановленого лікарем режиму, а саме не можна переохолоджуватись, перегріватись, фізично перевтомлюватись, вживати спиртні напої.

Пам`ятайте! Якщо людина захворіла на сказ, врятувати її вже неможливо. Єдиний спосіб порятунку – своєчасна вакцинація, яка захистить Вас від захворювання та врятує Вам життя.

        

        

 

 

Завідувач  відділу епіднагляду та 

моніторингу особливо небезпечних  хвороб

Львівського обласного лабораторного  центру         І.Куліш